Гра-подорож в 3 класі «У царство рідної мови»

Гра-подорож в 3 класі «У царство рідної мови» Класовод: Тараненко Наталя Григорівна Мета: - розширити знання учнів про українську мову, показати її красу та багатство фольклору українського народу за допомогою поетичного слова; - розвивати мовлення учнів, словниковий запас, пам’ять; - виховувати любов до рідної мови, свого народу, рідної землі. Обладнання: Вислови про мову, ілюстративний матеріал, картки із завданнями. Вступне слово вчителя: Сьогодні ми зібралися для того, щоб провести захід, присвячений українській рідній мові. Бо це свято до душі кожному із нас. Для кожного народу дорога йому рідна мова, а нам найдорожча – українська мова. Наша мова співуча, мелодійна, багата. "Рідна мова дорога людині, як саме життя" – говорить народна мудрість. Мова! А що таке мова? Народ говорить, – що слово до слова – зложиться мова. Послухайте, як сказав Т.Г.Шевченко: "Ну, щоб, здавалося слова ... Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, як їх почує!" Панас Мирний говорив: "Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування". Тож сьогодні ми вирушаємо в гру-подорож «У ЦАРСТВО РІДНОЇ МОВИ» 1- ведучий . Запрошуємо Вас У найправдивішу казку, До неї відкриється Вхід через мить. Із серцем відкритим, З обличчям без маски У світ цей чарівний Сміливо ступіть. 2- й ведучий. Тут мешканці будуть До нас всі гостинні. Тож швидше в відчинені Двері іди. Красуня чудова - Вийшла вітати Гостей дорогих. (Чути стукіт у двері. Заходить дівчинка у вишитій сорочці та віночку на голові. Українська мова: Я- наука непроста, хоча і цікава, В королівстві я живу слова і забави. І в свою майстерню мовну, Доки ви зі мною, Мовних скарбів пребагато Візьмете з собою. В подорож усіх вас кличу До складних завдань. Тож не зрадьте, любі діти, Моїх сподівань. Хто ще думає, міркує, можу підказати: Поскладайте літери ви швидко На моєму платті. Ну, нарешті, здогадались, хто я? Звуть мене, звичайно, … Діти. Українська Мова! Вчитель. Тож давайте, діти, запросимо Мову подорожувати разом із нами. Учень. Ми про тебе, Мово, багато віршів знаємо. Ось послухай. 1 учень. Яка ж багата рідна мова! Увесь чарівний світ у ній! Вона барвиста і чудова, І нищити її не смій! Вона про все тобі розкаже, Чарівних слів тебе навчить, Усе розкриє і покаже, Як правильно у світі жить. 2 учень. В ній стільки слів, що й не збагнути! І приказок , і порівнянь. А мову знаючи, здобути Ти зможеш просто безліч знань. То ж мову вчи і прислухайся До того, як вона звучить. І розмовляти так старайся, Щоб всім її хотілось вчить. 3 учень. Вона ж у нас така багата, Така чарівна, як весна! І нею можна все сказати, І найрідніша нам вона. Вивчайте мову українську - Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну, Прекрасну, милу і чудову. Як материнську пісню колискову. Вчитель. Звичайно, для кожного народу дорога своя мова. Для росіян – російська, для білорусів – білоруська. А для нас, українців – українська. Без мови не може існувати народ, його культура. Мова – це найдивовижніший витвір, що створила людина за свою історію. Рідне материнське слово для кожного є оберегом. Воно таїть у собі надбання віків, пам'ять усього народу, оберігає й передає всі виміри духовних скарбів поколінь. Бережімо рідне слово, бо в ньому і гомін лісів, і переливи струмків, і шепіт трав, і високий дух пращурів, і сила нашого сьогодення, і поступ майбутній. Учні: Мова кожного народу неповторна і — своя; в ній гримлять громи в негоду, в тиші — трелі солов’я. На своїй природній мові і потоки гомонять; зелен-клени у діброві по-кленовому шумлять. Солов’їну, барвінкову, колосисту — на віки — українську рідну мову в дар мені дали батьки. Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас, — бо ж єдина — так, як мати, — мова в кожного із нас! Мово моя українська, Батьківська, материнська, Я знаю тебе не вивчену — Просту, домашню, звичну, Ти у мені із кореня, Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована, В чистій воді смакована, З хлібом у душу всмоктана, В поті людськім намокнута, З кров’ю моєю змішана І аж до скону залишена В серці моїм. Мова — як сонце ясне, Мова — то предків надбання, Мова — багатство моє. Мова — то чиста криниця, Де б’є, мов сльоза, джерело, Мова — це наша світлиця, Вона — як добірне зерно. Мова — державна перлина, Нею завжди дорожіть: Без мови немає країни — Мову, як матір, любіть Мова, наша мова — Мова кольорова, В ній гроза травнева Й тиша вечорова. Мова, наша мова — Літ минулих повість, Вічно юна мудрість, Сива наша совість. Мова, наша мова, Мрійнику — жар-птиця, Грішнику — спокута, Спраглому — криниця, А для мене, мово, Ти, мов синє море, У якому тоне І печаль, і горе. Мова, наша мова — Пісня стоголоса, Нею мріють весни, Нею плаче осінь. Нею марять зими, Нею кличе літо. В ній криваві рими Й сльози «Заповіту». Я без тебе, мово, — Без зерна полова, Соняшник без сонця, Без птахів діброва. Як вогонь у серці, Я несу в майбутнє Невгасиму мову, Слово незабутнє. Вчитель: Той хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Бо в ній – материнська любов і ласка, світ добра, краси і справедливості. Наш народ багатий на народні ігри зі співаночками, на вірші, загадки, скоромовки, смішинки, на танці та пісні. Спробуйте-но відгадати загадки. 1. У нашої бабусі сидить звір у кожусі. Біля пічки гріється, без водички миється. (Котик) 2. На городі в нас росте сонце ясне, золоте. Жовте око, жовті вії, та чомусь воно не гріє. (Соняшник) 3. Летів птах через дах, сів на воротях у червоних чоботях (Лелека) 4. У лісі родилася, в майстерні робилася, а в руках плаче (Скрипка) Так, недаремно в народі кажуть: "Скрипка плаче, голос має" 5. Із неба диво золоте і світить нам і гріє, Ніщо без нього не росте і всяк йому радіє. Радієш ти, радію я. Радіють луки, поле, гай Радіє з краю в край земля, а що за диво? Відгадай! (Сонце) -Тож пропоную вам показати свої знання з української мови. Ви будете працювати зараз у групах. Для цього ви об’єднаєтеся в групи за кольорами листочків – червоним, жовтим, зеленим. Змагання знавців української мови розпочнемо з розминки – розгадування шарад : Мене ти здавна звик любити, І завжди ситий ти за це Та тільки «у» на «і» змінити – Залізу я на деревце. (Булка – білка) Хоч білий, вата не така, Мене ти зробиш з молока, А прочитаєш навпаки, То приготуєш пиріжки. (Сир – рис) На мені молотять хліб, Віють, сушать кілька діб, А якщо з кінця читати, Будуть миші утікати. (Тік – кіт) Люблять нас усі збирати Після дощику в ліску, А як букву «Г» відняти, Будем плавати в ставку. (Гриби – риби) На Далекому я Сході – І завжди в морській воді, Коли «ка» на «ге» змінити Стану деревом тоді. (Краб – граб) Коли я з «де» - росту на гілці, Коли ж із «те» - пливу по річці. (Плід – пліт) З «ка» дерева захищає І на них вона завжди, З «ен» ховає від біди. З «ге» з – за хмари виглядає. Шапку сніжну не скидає. (Кора, нора, гора) З «ен» частина я доби. З « пе» я грію щозими. З «ер» предметом стану я – От вам загадка моя. (Ніч, піч, річ) Мовна вікторина: 1. Назви слово з однаковими складами . (Мама) 2. З якої букви починається речення? (З великої) 3. Скільки букв в українській абетці? (33) 4. Чи можна переносити одну букву? (Ні) 5. Назвіть букви, що завжди позначають два звуки. (Щ, ї) 6. На яке питання відповідає слово «кіт» ? (Хто?) 7. Назвіть букву, яка не позначає звука? (ь) 8. Кількість складів у слові залежить від …. (Кількості голосних) 9. Назва третьої літери алфавіту. («Ве») 10. Скільки складів у слові «переполох»? (4) 11. Яка мова є державною в Україні? (Українська) 12. Назвати граматичну основу речення. (Підмет і присудок) Мова. Ось конверт – туди заглянем І завдання прочитаєм. Щось сама не розберу, Допомоги у вас прошу. (Робота в групах. Капітани команд отримують конверти із завданнями.) 1 завдання: Конкурс «Переговори сусіда» 1 група На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі. 2 група Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже. Хай малий теля прив’яже. 3 група. От Кіндрат, так Кіндрат, зуб зламав об мармелад. 2 завдання: Скласти слова з початкових букв поданих слів. Мед, овал, вулиця, абрикос. _______________________________________ Україна, ромб, очерет, кошеня. _______________________________________ Шторм, корова, оленя, листопад, акварель. _____________________________ Мандарин, екскаватор, тарілка, ролики, одиниця. _______________________ Усмішка, кишеня, равлик, айстра, їжак, нора, абетка. _____________________ Дім, ірис, тролейбус, ворона, орел, ремез, акробатика. ___________________ Літо, екран, гора, емблема, навчання, дуб, артист. _______________________ 3 завдання: Правильно закінчити прислів’я. «Корінь навчання - гіркий, а плід - … .» (кислий, солоний, солодкий) «Праця годує, а лінь … .» (гріє, марнує, дбає) «Знай більше, а говори … .» (менше, голосніше, тихіше) «Краще річ нова , а дружба … . (велика, міцна, стара) «Землю красить сонце, а людину … .» (врода, праця, одяг) Вчитель. Український народ веселий і жартівливий. Про це свідчать жартівливі пісні, усмішки, потішки, гуморески. Яка б не була втомлена людина, але почувши влучний жарт – усміхнеться. Послухаємо декілька сценок у виконанні наших учнів. Сценка «Відкриття» (Петрик читає книжку й час від часу вигукує). Петрик. Ти дивись! Нічого собі! Хто б міг подумати! Мати. Що ти читаєш, синку? Мабуть, детектив? Петрик. Та ні, орфографічний словник. Сценка «Ось такі близнята» На уроці мови Вчитель пита Вову: - А скажи тепер мені, Як же буде в множині Іменник «людина»? Й говорить дитина: - А це слово буде У множині «люди». - Бачу, знаєш мову,- Хвалить вчитель Вову. - Мудрий ти, хлопчина, А як же буде в множині Іменник «дитина»? І на це питання Вова без вагання: - Як таке не знати, Це ж буде «близнята!. Вчитель. Молодці, діти, всі ви гарно сьогодні працювали і показали нашій гості – Українській Мові, що ви її знаєте і вивчаєте. Вже наша подорож підійшла до завершення. Бажаю вам успіхів у подальшому вивчені рідної мови. Щоб кожен урок був для вас святом і відкриттям. 4 учень. А щоб вміти говорити, Треба рідну мову вчити! Знає кожен з нас чудово – Не прожити нам без мови. Рідна ж мова пелюсткова, Мудра, світла, світанкова. І дзвенить щодня і в свята, Бо вона така багата – І така джерельно чиста. Наша мова промениста. Чарівна і калинова Наша мова веселкова. В ній такі слова чудові, Хліб і сіль на рушникові. В ній в віках батьки і діти, Як без мови в світі жити? Понад світом хай лунає, Хай ніхто не забуває Рідну мову українську, Мудру, щедру, Материнську!